Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Банківське право / Валютне право / Цивільне право / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Виборче право / Позовні заяви / Історія держави і права / Кодекси та коментарі / Конституційне право / Криміналістика / Кримінологія / Медичне право / Міжнародне право / Спадкове право / Нотаріат / Основи права, правознавство / Прокурорський нагляд / Римське право / Сімейне право / Слідство, Оперативно-розшукова діяльність / Страхове право / Судова медицина / Суди і судді / Торговельне право / Транспортне право / Трудове право / Кримінальне право / Фінансове право / Екологічне право
Головна → 
Право → 
Міжнародне право → 
« Попередня Наступна »
К.А Бекяшев. МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО. Підручник. / Под ред. К. А. Бекяшева-М.: «ПРОСПЕКТ», 1998 - 608 с., 1998 - перейти до змісту підручника

§ 1. ОСНОВИ ВЗАЄМНОГО ВПЛИВУ І ВЗАЄМОДІЇ міжнародного і внутрішньодержавного права


Норми міжнародного права створюються державами як основними суб'єктами в процесі різнобічного співробітництва у найрізноманітніших областях відповідно до їх внутрішніми і зовнішніми по потребами та інтересами. Російська доктрина, так само як і наука міжнародного права інших країн, у тому числі СНД, в принципі оди-нодушна в питанні про характер співвідношення міжнародного та внутрішньо-державного (національного) права. Загальновизнаними є положення, що, по-перше, міжнародне та внутрішньодержавне право - це самостійні, хоча і взаємопов'язані правові системи і що, по-друге, міжнародна та внутрішньодержавна право перебувають у постійній взаємодії, зіткненні, здійснюючи взаємний вплив один на одного.
У науці права проблеми співвідношення і зв'язки між системами міжнародного та національного права приділено чималу увагу. У набагато меншому ступені розроблявся питання про взаємодію самих національно-правових систем, яке, безперечно, є одним з істотних ланок більш загального взаємодії в праві, а саме між системами міжнародного та внутрішньодержавного права. При цьому необхідно особливо підкреслити, що, говорячи про подібний взаємодії, слід враховувати множинність різнорідних і різноманітних національних правових систем.
Проблема співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права є центральною в теорії міжнародного права, оскільки в ході її практичного дослідження є можливість конкретно зіставити об'єкти регулювання кожної з систем, виявити специфічні особливості, просторову і суб'єктно-об'єктну сфери дії, властиві їм методи регулювання, а також визначити форми і способи здійснення норм в рамках окремої країни. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права - це завжди відносини прямих і зворотних зв'язків, що утворюють в комплексі взаємодія систем. Останнє обумовлено об'єктивним характером взаємного впливу і залежності між зовнішньою і внутрішньою політикою кожної держави, тенденціями розвитку світового співтовариства в цілому, а також тим обставиною, що держави є творцями як національно-правових, так і міжнародно-правових норм.
Зростання взаємопов'язаності міжнародного та внутрігосударст-венного права в сучасному світі виявляється у збільшенні числа ме-ждународного договорів і національно-правових актів, присвячених аналогічним чи близьким предметів регулювання, в посиленні ролі і значення уніфікованого регулювання, здійснюваного за допомогою міжнародних договорів, певних суспільних відносин в рамках міжнародного господарського обороту. Зокрема, питання укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів регулюються нормами не тільки міжнародного, а й внутріго-жавного права. Або, скажімо, такий факт: понад 90 держав є учасниками Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (ГАТТ) - багатостороннього міжнародного договору, регламентують-ного торгову політику країн-учасшіц, і одночасно практично всі вони мають національне законодавство про митні тарифи і мита, оподаткування , нетарифні заходи і т.д.
У багатьох внутрішніх актах нашої держави йдеться про рішення відповідних питань згідно з російським законодавством та / або міжнародним договорам. Так, Закон РРФСР "Про іноземних інвестицій в РРФСР" від 4 липня 1991 р. (в ред. Федерального закону від 16 січня 1997 р. № 144-ФЗ) встановлює: "Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в РРФСР, регулюються цим За- коном, а також іншими чинними на території РРФСР законодав-них актами та міжнародними договорами "(ст. 5).
Цей момент заслуговує на особливу увагу, оскільки в ньому знаходить підтвердження ще одна характерна риса взаємозв'язку і взаємо-дії міжнародного права і національно-правових систем. Вона виражається в тому, що кошти міжнародного та внутрігосударствен-ного права найчастіше використовуються комплексно, про що свідчать як положення міжнародних угод, так і норми національно-правових актів. Так, ст. 7 Цивільного кодексу Російської Федерації 1994 недвозначно закріплює, що "міжнародні договори Російської Федерації застосовуються до цивільно-правових відносин безпосередньо" (за деяким винятком, встановленим у самому Кодексі), тобто поряд з актами цивільного законодавства.
Принциповою основою взаємодії національного та міжнарод-ного права виступають суверенітет держав, закономірності роз-витку людського суспільства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  азу  напій  польський  пташине